С1мейний фотоальбом

Вже так помітна сивина на скронях,
Обличчя – в тонких зморшках павутинних,
І все частіш в мозолястих долонях
Тримаю наші я фото родинні.

Відкритий рот, розплющенії очі,
Батьки стоять, я – на стільці високо,
Дивіться всі, який я файний хлопче,
В морській військовій формі, сіроокий.

Оце – весілля, начебто учора,
Красуня молода – у білому вбранні,
Багато радісних очей навколо,
Із квітами чекають з завмиранням.

А це – вже малюки, один за одним,
Чи сплять, чи задивляються з колиски,
Чи голяком, чи у костюмі модном,
Чи сьорбають кумедно їжу з миски.

Ось – перший дзвоник, це – по класах далі,
Проглядую я фото всі помалу,
Це – нагорода золотой медаллю,
А це – вже вальс на випускному балу.

Пожовклі фото, старі, чорно-білі,
Для мене – найдорожчі і наднові,
Які обличчя, молоді, та милі,
І дуже романтично-загадкові.


Рецензии