Рiдне мiсто Днiпропетровськ

Рідне місто моє, ти посіло Дніпровськи пороги,
І, обабіч Дніпра, затвердилось стояти віки,
До стрімкої води в рідне місто несуть мене ноги,
До зелених дерев, де б не був, мене тягне завжди.

В історичні часи ти на захисті став України,
Поєднав у собі назву річки і царську ту кров,
Честі гідної є, від цариці часів Катерини,
Слався місто моє, серцю рідний мій Дніпропетровськ.

Я і в ночі, і в день зуcтрічатись із містом готовий,
По брусчатці алей походити з дітьми вздовж ріки,
Мене вабить завжди шумний гомін Озерки святковий,
Купол цирку і радісний сміх навкруги дітлахів.

Сонце щастя встає над будівлями, в кожній хатині,
В моїх жилах бурхливо навіки тече твоя кров,
Слався, місто моє, від цариці часів Катерини,
Місто і працівник, і Герой, рідний Дніпропетровськ.

Рідне місто моє, ти посіло Дніпровськи пороги,
І, обабіч Дніпра, затвердилось стояти віки,
До стрімкої води в рідне місто несуть мене ноги,
До зелених дерев, де б не був, мене тягне завжди.