голос розуму

Голос  розуму  шепоче  тихо:
-  Не  кохай  бо  буде  лихо,
Серцем  відчула  давно,
Лихо  буде  все одно.
По  вечері  до  мене  прийди,
В  мені,   кохання своє  знайди,
Забудь  в  цю  ніч  про  все,
Лише  кохай    і  все.
Мою  сльозу  ніжно  поцілуй,
Як  боляче  без тебе,  відчуй,
Над  моїм  коханням,  не  глузуй,
Кохай мене  і з ніжністю  цілуй.


Рецензии