Приречені шукати навкруги
притоки для зґвалтованих надій
і з першим подихом розмерзлої землі,
коли…
Коли, хоч і поволі,
хоч ледь, ледь,
зневірене кохання прогріває
минуле…
Все,що було зневір’ям навпаки,
коли, як най останні жебраки,
і ми благали цяточку привілля.
Та, не кохалося,
Хоч ріж мене…
Хоч їж.
Жебраки
© Copyright: Ицхак Скородинский, 2013
Свидетельство о публикации №113012305443
Свидетельство о публикации №113012305443
Рецензии
Так, нова доба.
Нові пігулки. Сильнодіючі.
Із цяточками золотої та срібної.
Льга Юо 16.02.2016 16:21 • Заявить о нарушении
Нові пігулки. Сильнодіючі.
Із цяточками золотої та срібної.
Льга Юо 16.02.2016 16:21 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.