З ТобоЮ-8-
Тебе ношу в собі. Ні краплиночки не розливаю. Себе відчуваюи в тобі. Люблю, люблюи, люблю. Несамовито, як ніхто, як ніколи більше. Не знаю чи так любили Боги дочок світу цього після мандрівок своїх тунелями просторо-часу.
Біль солодкий. Сіль на вустах. Океан світовий мирно хлюпається на ґанку. Уявляєш, ми прокинемося якогось ранку на планеті для нас новій, де літають без крил на світанку такі от, як ми. Це як ніби, займатися цигуном у Центральному Парку. Все дуже просто. Треба лише захотіти дуже…
Свидетельство о публикации №113012209758