Проза на украинском языке

            А  В  Т  О  М  О  Б  І  Л  Ь  Н  І     С  У  П  Е  Р  Е  Ч  К  И
                газетная статья
   Перш за все згадаємо неабияку фразу з кінофільму: “Бережись автомобіля”: “– Ті, хто не має власного автомобіля, дуже радіють, коли мрія про його наявність здійснюється. Але ті, в кого він є, ще більше радіють, коли здійснюється мрія про його продаж”. Що це – протилежність думок?
А ті, хто ніколи не зустрічався з проблемою “купівля-продаж авто”, ті навіть і гадки не мають про такий факт: якщо ви власноруч пригнали автомобіль з-за кордону на продаж до себе в Україну, то тільки в цьому випадку, та ще й за наявності великого досвіду й за мінімумом можливих проблем (акцентуємо ще раз – лише в цьому випадку), ви продасте його дорожче, ніж купили. В усякому іншому разі всі ваші друзі-власники авто завірять вас одноголосно : “купили дорожче, ніж треба, а продасте, чи вже продали, набагато дешевше, ніж хотілося б”.
Більшість громадян навіть не мають уяви про цю проблему – за ненаявністю самого автомобіля взагалі. Тому й користується ця більшість вже звичним видом міського транспорту, в тому разі й мікроавтобусами-маршрутками.
Отже, ще одна проблема, про яку можна поговорити, – це мікроавтобуси “Газель” вітчизняного виробництва, які зараз випускають у багатьох містах України. Ви ніколи не замислювались, коли сідали до маршрутного таксі, – скільки воно коштує? Маємо на увазі реальну вартість самого мікроавтобуса? Не будемо ходити довкіль: шість тисяч американських доларів. А скільки коштує приблизно така сама модель мікроавтобусу, але вже іноземного виробництва? Відповімо: в два рази дорожче, тобто приблизно – дванадцять тисяч американських доларів. І ми ще не враховуємо головної турботи підприємств, у власності яких знаходяться ті чи інші мікроавтобуси. В якого з підприємств у власності є так звана “іномарка”, для якої запчастини коштують дорожче, в того, за необхідністю, стає в солену копійчину і ремонт. Як вийти з цього становища – та чи треба виходити? Адже ми не для того про це говоримо, щоб когось навчити підприємницькій діяльності. Ми тільки вголос розмірковуємо, що як у вітчизняних, так і в іноземних мікроавтобусах не тільки пасажири одні й ті самі, але й платня за проїзд – ті ж самі 50, 60, 75 копійок чи гривня. Тобто для підприємств постійно постає питання, яке має вирішувати професійний менеджер: що вигідніше мати у своєму автопарку – “Газель” чи іномарку. Хто з них відрізняється більшою зносостійкістю, меншим споживанням палива, хто частіше вимагає поточного ремонту і легше йому піддається? Отже, менеджер зважує позитивні й негативні наслідки від обох варіантів, комерційний директор (звісно, якщо є така посада на тому чи іншому підприємстві) приймає те чи інше рішення, а найвищий директор виносить резолюцію.
Поставивши такі питання, у наступній публікації ми звернемось до тих керівних осіб, які зможуть їх прокоментувати, якщо відповіді не зачіпатимуть комерційних таємниць.