Моя душа кричить, палає,
Вона, мов та пустеля без води,
Де жгуче сонце палить і спікає,
І залиша лишь спогади й любов.
Але я буду жити далі,
Я буду надихатися життям.
І що мене в майбутнім не спіткає,
Все переживу сама, хоч з носа кров.
Хвилини, дні, роки минають.
Лиш залишаюсь спогади з буття.
А ми все це так хутко забуваєм,
Ми забуває, що є цінністю життя.
Ц нн сть життя
© Copyright: Анастас Черкащенко, 2013
Свидетельство о публикации №113012201202
Свидетельство о публикации №113012201202
Рецензии
"Моя душа кричить, палає,
Вона, мов та пустеля без води..."
Собака за околицею лае, -
мовчать, подлюка, пробувала ты?!.
Серж Арбенин 22.01.2013 02:18 • Заявить о нарушении
Вона, мов та пустеля без води..."
Собака за околицею лае, -
мовчать, подлюка, пробувала ты?!.
Серж Арбенин 22.01.2013 02:18 • Заявить о нарушении