ти такий...

Мої недописані листи
Спалені та знедолені
В пустих конвертах
Такі ж самі, як я
Втомлені, зморені.
По декілька слів
На папері бездушному
Що написані подумки
Вечорами байдужими
Вогнем вони читані
Безмежно жорстоким
Таким самим як ти
П'янким та солодким
Кожен лист
Кожне вирване слово
Що ти не прочитаєш
Я писатиму знову
Ти ж сам знаєш! Ти ж знаєш!
То чому ж ти такий?
Так жорстоко байдужий,
Так незмінно чужий...


Рецензии