ВОЛОДИМИРОВІ МУРОВАЙКУ
І приземлююсь я,
Мов літак на світанні.
В. М.
І тебе Він забрав,
і тебе Він забрав, наче птаха,
від осінніх заграв,
як і Інку забрав, як і Стаха.
Ти був справжнім митцем,
охоронцем вкраїнської мови.
Народившись співцем,
не любив патетичні промови.
Не сумуй, що злітать,
не сумуй, що літати не стане
твій самотній літак,
твій літак-одинак понад станом...
Понад степом полину,
і ставом душі не байдужим...
Ти любив Україну,
вона ж тебе, друже, не дуже...
О скорботна ця мить –
і на грунт залягла домовина.
...............................
Твій літак ще злетить,
твій літак ще злетить – неодмінно.
Володимировi Муровайко
© Copyright: Алексей Бинкевич, 2013
Свидетельство о публикации №113012101509
Свидетельство о публикации №113012101509
Рецензии