...А ти втекла тоді від мене,
Щоб не залишитись навік.
Тепер зустрілися. Вірменин -
Твій муж - пристойний чоловік.
І син... Лицем на тебе схожий,
Такий одвертий, як і ти...
Між нас ні стін, ні огорожі,
Та в різні боки звикли йти.
Таки в очах щось промайнуло,
Перехопивши в грудях дух.
Але все-все давно минуло,
І почуття остиглі - брухт.
Лише коси знайомий запах
І переслідував, і звав.
І, як тоді, дощ крапав, крапав,
Гірке й солодке розливав...
20.І.2013
А ти втекла тодi вiд мене...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2013
Свидетельство о публикации №113012007540
Свидетельство о публикации №113012007540
Рецензии
Класики теж писали дієслівними римами..
Тому ми теж можемо собі дозволяти
Звав-розливав,промайнуло – минуло.
Добро що не так як початківці, які цілі катрени пишуть на дієслівних римах
Федик Юрий Михайлович 18.06.2013 16:57 • Заявить о нарушении
Тому ми теж можемо собі дозволяти
Звав-розливав,промайнуло – минуло.
Добро що не так як початківці, які цілі катрени пишуть на дієслівних римах
Федик Юрий Михайлович 18.06.2013 16:57 • Заявить о нарушении
Колись класик рос. поезії, що мешкав у Києві,маю на увазі Ушакова, сказав: Я рифмы не боюсь глагольной...Просто треба не зловживати дієслівною римою, а використовувати її, коли вона того варта!
Вячеслав Романовський 14.07.2013 16:24 Заявить о нарушении
Вячеслав Романовський 14.07.2013 16:24 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.