До тебе

Мені до тебе, як до моря хвилі,
Мені до тебе, як до неба птах,
І почуваюсь я, мов на високім схилі,
І ніби руки в металевих в’ють дротах,
Зовсім знесилений від довгого чекання,
Як обезструмлений, згубивши свій ампер,
Вже не витримуючи дикого страждання,
Й не розуміючи, ким був я дотепер.
Мені до тебе, як політ на Місяць,
Мені до тебе, наче до зірок,
Вже довгий час я не знаходжу собі місця,
Не зупиняючи про тебе вир думок,
Як був щасливий, коли б ти була десь поряд,
Як билось серце б, рвавши груди на шматки,
І я усе віддам, щоб бачити твій погляд,
Відчути дотик твої ніжної руки,
Знайти тебе, не маючи спокою,
Припасти жадно до твоїх палких грудей,
Й не розлучатися ніколи вже з тобою,
І не губити серед інших вже людей.
Мені до тебе крізь незламну стіну,
Мені до тебе високо, я – низько,
Та я знайду тебе за будь-якую ціну -
Ти так далеко, але серцем дуже близько! ! !