Достоту знаю, я не пропаду,
Не можу зникнути, безслідно промайнути.
Я білим ангелом прийду
В найгіршу, найчорнішу скруту.
Я буду променем ясним світити,
Обціловувать долину.
До тебе зразу ж прилечу, як позовеш,
У радісну, чи в тяжкую годину.
Я знаю – не покличеш, не позвеш,
Бо гордість – то тяжкая мука:
То ніби серце на вогні печеш
І водночас змерзаєш від розлуки.
Я точно знаю – вже не пропаду
Сьогодні, завтра та ніколи,
Я не зламаюсь, не впаду,
І хай летять за нами видноколи...
Я не пропаду...
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113011909749
Свидетельство о публикации №113011909749
Рецензии
