* * *
Осіння повінь оминає серце,
яке чомусь ще інколи тремтить.
Закохуватись вже немає сенсу.
Якщо любов це вічність,
зрада – мить.
І хоч ми і залежимо від миті –
не наробили зайвих помилок.
Від бруду душі наші не відмиті,
бо бруду, як такого,
не було.
Ми дочекались осені в коханні
і інших вже нам не потрібно див.
Благаю Бога, щоби на світанні,
Він обидвох нас в ліжку розбудив.
Осiння повiнь омина серце...
© Copyright: Алексей Бинкевич, 2013
Свидетельство о публикации №113011900953
Свидетельство о публикации №113011900953
Рецензии
Спасибі, Славо, за розуміння і дружню підтримку. А як тобі Ліліни вибрики у 3 числі "Бульвару" відносно ЛВК?
Якщо не читав, я тобі у "лічку" скину сьогодні.
Алексей Бинкевич 21.01.2013 01:44 Заявить о нарушении
Якщо не читав, я тобі у "лічку" скину сьогодні.
Алексей Бинкевич 21.01.2013 01:44 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.