Ти не знав свою мову,
Та і знать не хотів.
Спілкувався чужою
Та й і тою не вмів.
Все життя тільки суржик
Як селюк у глуші.
Як земля ще тримає?
Такий безлад на собі.
Ви всі рветесь у вчені,
В лікарі, вчителі.
А чи знає хоч хтось з вас?
Що без шани ви всі.
Ви себе сплюндрували
Та і весь наш народ.
Що подумають інші?
Як побачать цей сброд.
Коли батько не знає
Українську взагалі.
Коли син на цю мову,
Начхати хотів.
Де сім’ю не цікавить
Як народ наш страждав.
Як за мову боровся,
І пильно охороняв.
Щоб ніякий аспид
Не зумів побороти,
Не чіпав нашу мову
Ніжну мов колискову.
А сьогодні, що бачиш?
Працю наших дідів,
Вже ніхто не згадає,
Не докласть своїх зусиль.
Ми усі опинились
У великій біді,
Якщо мову не насадити
Україні буде “НІ”
языковое невежество украинский
© Copyright: Чуприков Роберт Компрачикос, 2013
Свидетельство о публикации №113011900869
Свидетельство о публикации №113011900869
Рецензии