Автолавка у селі –
Щотижневе свято.
Тут – дорослі та малі,
Покупців багато.
Треба ж бо купить хлібину,
Оселедець, солі,
Цукру, печива, рибину.
Краму є доволі…
Та ось ціни… Наче оси
Жалять – не відбиться.
В гаманцях, на жаль, лиш сльози.
Це не таємниця.
… Дістає свій «скарб» поволі
Сивочола мати:
– Дожилась лихої долі,
Хліба не придбати.
Все життя корів доїла,
Вдосвіта вставала.
Захворіла, зубожіла,
Мозолів надбала…
А за нею дід горбатий
Гривень п’ять тримає.
Що за них ось тут придбати –
Навіть сам не знає:
– Чверть хлібини, бублик з маком,
Грамів сто кров’янки…
- Та це ж їжа для собаки, –
Чує голос з лавки.
Дід у відповідь поплямкав,
Проковтнувши слину:
– Головне, щоб я не гавкав
На свою дружину!
Що купити. Усмiшка
© Copyright: Бурчак Ворожбянский, 2013
Свидетельство о публикации №113011904200
Свидетельство о публикации №113011904200
Рецензии
ДА УЖ И СКАЗАТЬ НЕЧЕГО...СТИХ ОЧЕНЬ ХОРОШИЙ!!!
Наталия Пешкова 01.02.2013 20:26 • Заявить о нарушении
Наталия Пешкова 01.02.2013 20:26 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.