Хата-музей одного фiльму

У пані Марії зоріють захоплено очі –
Ось ніби учора у хаті булося у отчій –
Сергій Параджанов. Тенета манливі кіно.

Полеміки, докори, думи, шукання, шаління.
Спадали сум’яття, зникали по досвітку тіні,
На покуті Йванка й Палагну вінчали ярмом.

Вбрання підбирали артистам гуцульське правдиве,
В столицю возили місцеву говірку свою.
Звучистим співанням погордий зворушили Київ,
Надбанням прадавнім, плеканім у ріднім краю.

Круг столу лавиці, застелені впрост ліжниками,
Сорочки, кептарики – варто вдягнути й відчуть
Землі притягальність, і гомін віків зачерпнуть,
Пристати душею до нурту услід за Майстрами...


*Хата у Верховині, в якій жив С.Параджанов в 1963-1964 рр, знімаючи фільм «Тіні забутих предків», по одноіменній  повісті Михайла Коцюбинського


Рецензии
Дом-музей одного фильма

У пани Марии сияют восторженно очи -
Как будто вчера в хате было то в отчей -
Сергей Параджанов. И споры о фильме.

И всё разговоры, искание истин, начала,
Стихали затем, исчезали под утро и тени.
На праздник Купалы Иванка с Палагной венчали.

Наряд подбирали артистам гуцульский правдивый,
В столицу возили и говор свой местный как диво.
Заливистым пением заносчивый тронули Киев.
Находкой древнейшей, хранимою в крае родимом.

Стол грубый, а лавки застелены тканой холстиной,
Рубашки, кептарики - стоит надеть, чтоб понять
Земли притяжение, гомон веков услыхать,
Узнать и душою за Мастером следом отправиться дивным.
*Хата в Верховине, где жил С. Параджанов в1963-1964 гг. во время съёмок своего фильма "Тени забытых предков", по одноименной повести Михаила Коцюбинского.

Анна Дудка   19.01.2013 13:24     Заявить о нарушении
Ань, спасибо!
Немного без рифм начала-тени,
а там, где пением, наверное - пеньем,
и последняя строчка длинноватая...

Надя Чорноморець   21.01.2013 14:12   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.