Красному Лиману незaкiнчене

На Донетчині, на славній, де бандити правлять миром,
Місто є одне маленьке, із душою Вавілону..
Там життя спокійне й плавне, мов гадючник перед Виром,
І нічого там не мелькне, від тутешннього закону..
Звичаї там справді дивні-чепурять скелети в шафах,
Із вечОра до обідні лижуть черепи на лавках.
А як вже кісток забракне, і сумують люди бідні,
Ті,що до роботи прагнуть, миють черепки сусідні..
Далі буде.Ю.Я.


Рецензии