І степу звук як у струні...
Цікаво... І немає страху.
Іду босоніж по стерні,
Бо іншого не знаю шляху.
Малий, а кваплюсь на межу -
Там зголодніла мати в полі.
І міцно вузлика держу:
Цибулька в нім і бараболі,
Які зварив для неї дід
І на сніданок, і обід...
Напівголодні ті літа
Минули. Вмерли дід і мати.
А степ дзвенить, мене верта,
Щоб не посмів їх забувати...
17.І.2013
В степу
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2013
Свидетельство о публикации №113011708086
Свидетельство о публикации №113011708086
Рецензии
