І.
Чому ми, діти, у житті невдячні?!
П’ємо лиш мед, який дають батьки,
Шукаєм щастя десь, а потім бачим,
Що з домом батьківським зрослися навіки.
Приспів
Мамо! Рідна! Зоре світанкова!
Люблю тебе! Нікому ти не вір!
Пробач мені незле гаряче слово,
Живи на світі довго, будь здорова!
Повинна знать я: жде мене поріг.
ІІ.
Роки минають, старші відцвітають,
Звільняють місце юній дітворі.
Блукає доля десь за небокраєм,
А діти в ній, як сонце на зорі.
ІІІ.
О, діти! Діти! Як радіє мати,
Коли нас бачить в щасті і добрі!
Давайте будем неньку шанувати
І сили з’являться в слабенькому крилі.
Оля очень красиво,душевно,просто бесподобно. Напомнило песню Мамына хата. Там очень дорогие для меня слова.Дэ рощи русяви бижать у Днипро,стоить биля рощи мое ридне сило,стоить била хата моя край сила,там мама сумуе мынэ там ныма. Извените по украински писать не могу,написала на своем Кубанском диалекте. Папа у меня украинец,читаю свободно,а писать не могу. Но наш язык близок к вашему,у нас в репертуаре очень много украинских песен. С искренней радостью знакомству.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.