Шалене літо пропекло
Усі думки, аж зводить кістки -
Міста, примістки та село
«Колайдер» звісний…
«Казан» і серце вже зварив -
Душа волає;
РазОм живе все розморив
До небокраю…
Вже спеку мозок гріє мій
З бентежним сонцем…
І входить промінь вогняний -
Радон та стронцій.
Сумління витікше псує
Солоним потом
І ланцюговою стає
Реакцій стогін.
Розуму дотик мерегтить -
Все незбагненно -
Щоб в вибуху настала мить
Грибів* шалених…
*Мається на увазі ядерний вибух.
Шалене лiто 2012
© Copyright: Промят Свема, 2013
Свидетельство о публикации №113011509617
Свидетельство о публикации №113011509617
Рецензии