я маю прагнення війти у це життя.
серед цих буднів, й легкого буття.
поставить ціль, як грамоту на стіл,
і йти до неї, прийняти в подарунок біль.
я маю прагнення пройти цю грязну путь,
повітря чистого вдихну я в свою грудь.
останній раз, як вершник у тім полі
і у степі широкому мені забракне волі.
я маю, що я знаю і кого я потребую,
хоча голосу душі у розумі не чую.
серце відключилось, почуття згоряють.
в думці, як на в;йні, кров сву проливають.
я маю голос, він вже став на місце.
час прийшов так швидко, міст вже розвалився
глиняна посуда так легко розбилась
сміття лиш незбиране лиш очі ріже.
я маю, що сказати, хоч не маю права
не можна жити по фрейду, треба жити на "браво!"
пам'ятник собі не ставлю, лиш відкрию вуха:
моє життя - не біль, моя життя - це муха.
ос нь 2012
© Copyright: Валюрик Тимон, 2013
Свидетельство о публикации №113011501310
Свидетельство о публикации №113011501310
Рецензии