З вуст летить і втілюється в слово
Моя рідна українська мова.
Зазвучить, та й душу звеселя,
А в уяві батьківська земля.
Біла хата сіном золочена,
Квітами прикрашена уся.
Рушники, що мати ткала
Під п’янкі оспіви солов’я.
Скрізь вирує невгамовна:
У Німеччині, Канаді, США...
Не завжди почуєш її вдома
Київ-град немов Москва.
Та невже вам важко зрозуміти
У якій країні живете.
Майбутнє наше – то є діти,
Як скажуть – так воно й буде.
28.10.2001 р.
Мова
© Copyright: Сергей Каминский Киев, 2013
Свидетельство о публикации №113011408984
Свидетельство о публикации №113011408984
Рецензии