Давай виключимо світло і будемо мовчати
В темноті сидіти, один одного розглядати
Закрию очі, торкнусь рукою
На мить збагну, що ти зі мною.
Щаслива. Знаю. І не вірю, що є той, кого зігрію
в зимові ночі, в осінні дні
І в цьому світі ми самі.
Годинник йде, нема нікого
І сніг на дворі цілий день
Люблю тебе, люблю такого
Такий як ти-нема ніде.
В кімнаті стало холодніше,
Можливо вітер за вікном
Я одягнулася б тепліше,
але зігрієш ти теплом.
Заплющу знову свої очі,
ти поцілуєш як тоді
З тобою всі найкращі ночі,
З тобою рай вже на землі.
***
© Copyright: Андриана Яринич, 2013
Свидетельство о публикации №113011309651
Свидетельство о публикации №113011309651
Рецензии
