Пiзньоi осенi

Останнє листя сумно тріпотить,
Ось-ось впаде. Довкіл дерева голі.
І сонечко давно не золотить
І гай оцей, і на шляху тополі.

І все частіше хмара набряка.
Дощі гостюють обважнілі, ситі.
Негода сіє хмурість і ляка
Прийдешні дні, понурістю налиті.

Така пора зчорніло-сірих барв,
Але і в ній не все журне і сонне.
Он заєць в лан озимий пострибав.
І ти спішиш в пальті демісезоннім.

До мене йдеш... І сяє день тепер,
Веселий і музичний, як тапер.

13.І.2013


Рецензии
Дякую за чудові рядки!!!,
з найкращими побажаннями Лідія!!!

Лидия Филимонова   14.01.2013 02:43     Заявить о нарушении
Дякую! А щодо Вашого звернення, то батьки при народженні назвали мене В'ячеславом...

Вячеслав Романовський   14.01.2013 00:38   Заявить о нарушении
Вибачте мене за все!

Лидия Филимонова   14.01.2013 02:44   Заявить о нарушении