***
Я з осінню
Доп’ю на брудершафт
Й тебе згадаю –
Засніжену,
На дотик чуйну
В своїх віршах.
Як тільки річку
Огорне туман,
Прийду на вогник,
Жевріючий роками,
Напівзабутий,
Отже, не лукавий
І втомою
Від ошукань
Розважений.
Я все віддам
За докір
Марний,
І за Альпи,
Що у погляді
Чаяться,
За легкий порух твій,
Миттєвий шарм –
Над проваллям
Моїх колишніх сподівань.
І ти збагнеш,
Що зорі лише в північ
Нас радують,
Знічев’я,
Власним сяйвом
Контрольний злет
У вічність
Тобі дарую
На прощання.
Я з осiнню... укр Вадим Жалюк
© Copyright: Оксия Жмгоо, 2013
Свидетельство о публикации №113011301291
Свидетельство о публикации №113011301291
Рецензии
