Той стан стрункий, і ті зелені очі
Зі звичним тихим виразом печалі.
Ельфійський принц, дитя сумної ночі,
Людина-ліс - тебе так всі прозвали.
І де хмільнії чари ті беруться?
Про що говорить голос твій глибокий?
На тебе, наче уві сні, дивлюся.
Співай, мій янголе зеленоокий!
Співай! Я буду слухать знову й знову,
Занурившись в очей п'янку безодню.
Твої пісні для мене - колискова.
Коли вони звучать, я не самотня.
В думках своїх прилину я до тебе,
Щоб знов почути голос твій глибокий.
Як добре, що співаєш ти для мене!
Я дякую тобі, зеленоокий!
***
© Copyright: Елена Литвин, 2013
Свидетельство о публикации №113011202281
Свидетельство о публикации №113011202281
Рецензии