Модельне кодло
Каліки, судді і ченці,
Один за одним, як в підвалах,
Лежать цілителі мистецтв.
Брудне чоло до моди здатне,
Весь вік прожитий в кайданах,
Лахміття рване обміняти,
На блиск пошану і красу.
Але назад не озирнутись,
Щоб вік не бачити о тих,
Які красуються у моді,
Коли вмирає увесь світ.
Щоб серед натовпу порожніх,
Єдине серце піднести,
Яке у очі скаже правду,
Голодне, бідне і сліпе.
Але таких не відшукати,
Бо кожен бачить лиш себе,
Собі самому ближче слава,
Корона знята із повій.
За тихий шепіт у кімнатах,
Пропиту гідність, віру, сміх,
Бажають осторонь дивитись,
Як ми живемо у пітьмі.
Але не треба красуватись,
Дурити, мучити весь світ,
Скупе лахміття ненадовго,
Здивує бідних і слабких.
Згорять у пеклі діаманти,
І гроші в банках тисячі,
Прийде до всіх страшна розплата,
За плач дитячий і тяжкий.
Свидетельство о публикации №113011201387
Или на Крите, иль в Майами,
Не ийде до них страшна розплата...
Ми живемо ж в пiтьмi с дитями...
Прошу простить за такую смесь.
Ирина Цапковская 14.05.2013 23:22 Заявить о нарушении