Матери...

Спливло у пам"яті дитинство раннє,
Матуся, ще весела,гомінка.
Старенька хата, та шовковиця крислата.
Горіх, і слива виглядає з-за кутка.

На дворі літо.Світ цвіте, буяє.
В зеніті сонце! Будить знов і знов!
Гілка горіха,ніби промовляє..
Вставай!..І стукає до мене у вікно.

А " бриль" бурчить, розказує новини
І муха марно б"ється поза лавою в вікно
Прокинутись? Але щасливий сон дитини
Не відпускає!..... Боже!Як же все було давно!

А я ще ніжусь,в тиші тій  дрімаю,
Там за дверми покашлює наш дід
Крізь сон, я чую голос, бо ріднішого немає!
Вставай сонько!  Уже давно обід!


Рецензии