Обрій позіхає,
Стеляться дощі,
Упізнай мене
Мерщій.
Те, що я приходжу
Як ранковий птах,
А з кишень кришки
З-під джин-тоніка
Котяться колесами;
Те, що я шукав…
І необережно
Номер твій набрав.
Те, що я гадав,
Що збагне, натішиться.
Окуляри зніме.
Змінить рішення.
Те, що рік у рік
Зупиняв ходу.
І моливсь за тебе
Господу.
Все це поклади
До моїх кишень,
Не до цигарок
Лишень.
Димним тим повітрям
Обрій позіхав.
Вперше і востаннє
Ти мене впізнав.
27.12.12
Вперше i востаннэ
© Copyright: Дмитро Безкровний, 2013
Свидетельство о публикации №113011101152
Свидетельство о публикации №113011101152
Рецензии