Секунди, години, дні, тижні...все минає
Любов, спокуса...все це час пам"ятає...
Я потай згадую секунди ті й години...
Не знаю ідеальної я більш людини...
Так палко миті пролітали у ту ніч,
Що зараз страшно бути віч-на-віч.
Так боязко пустити руку-ти зникнеш,
Так страшно відкрити душу-ти звикнеш.
Я потай мрію зменшити тебе назавжд,
Покласти у кишеньку і лишити справжнім:
Щирим, добрим, милим і красивим,
Не дозволити тобі отримать ксиви...
Так хочу зупинити час коли ти поряд!
Мені вже байдуже шо там говорять!
І безобідно хочу називати ідеалом...
Так мрію сковати відносини металом,
Який незламним буде для земних.
Хай заздрять всі, я ж це не для них.
Для тебе готова хоч фундаментом бути,
Готова хоч з евересту стрибнути...
Лиш би ти довіряв і довірю тобі:
Щастя, життя і всі будні дні...
***
© Copyright: Нена Нешаме, 2013
Свидетельство о публикации №113011001645
Свидетельство о публикации №113011001645
Рецензии