На iсторичну пам ять

Два бувших офіцери із совєцького морфлота
На пенсію осіли - в кримських водах.
Так трапилось, що по путівці
                опинились за кордоном.
 В Іспанії. І зразу на гаряче дійство –
                на бій бика з тореадором.

Кипить арена. Все для наших моряків незвично.
Гасає бик по полю, наче випив лишнє.
Та ось, якийсь там шибздик в панталонах
Враз витяг красний прапор – символ Перемоги.

Що сталось із биком, це важко передати.
Неначе хто всадив йому ядро
                у задницю з гармати.
Він очі вирячив й на прапор той понісся.
І той тореро із ганчіркою –
                в нього на рогах опинився.

Підкинувши раз п*ять нещасного –
                почав його топтати.
А ту ганчірку йому – в жопу запихати.
Реакція трибун була
                контрастно протилежна.

В глибокій тиші
                двоє тих туристів
                почали волати.
Неначе вирок присудили їм до страти.
- Хто смів над знаменєм ловецькім
                так знущатись?!!
                Й побігли на арену честь Росіі захищати.

Бик дипломатії не вчив.
                Він просто почувався вдома.
І іноземних горлопанів тих  -
     за борт арени викинув  він
                як непотріб, як солому.
Героїв сєвєрних морєй
            в багажному відділенні –
                відправили додому.
«На память флоту Черноморскому –
                Испанская кордова».   

Історія – напівпридумана,
 Але могла й подібним чином розвиватись.   
Правдиве тут –
               це двоє севастопольських поганців.
Які їдять і п*ють з державної   кошари,
Але ні прапора її ні інших символів –
                не поважають.

Їм бачте подавай їх матінку Рассєю ,
                кругом - де їх імперія посіє.
Та Український суд Конституційний
                їм вирок виніс –
                безапеляційний:
-Сховайте, хлопці, прапори свої ви красні.
Нападе срачка – в пригоді стануть вам
                як памперси.

551138                19 червня 2011
                *****