О, земле-нене, знову сила зла
Несе загрозу, ніби сніг по полю.
Не дасть тобі завершити діла
Й свободою надихатися вволю.
Погрози знову линуть із Москви
І знов закони наші відміняють:
Невже рабами завше будем ми?
Хіба туман нависне знов над краєм?
Чи будемо дрижати по ночах,
Чекаючи, коли зламають двері?
Невже лиш страх буятиме в очах,
І буде чути варти крок надвечір?
Народе рідний, сили підійми!
Не дай дітей відправить в яничари.
Удар напасника орлиними крильми,
Розвій недобрі трьохсотрічні чари!
І над широким золотом ланів
Блакиттю небо знов розлий довіку,
І позови на Січ своїх синів,
І підійми моря, поля і ріки!
08.91
18 серпня
© Copyright: Владимир Мирошник, 2013
Свидетельство о публикации №113010909843
Свидетельство о публикации №113010909843
Рецензии