На меж
Це вибори вождя,
з яким наступну п*ятирічку -
маємо не легкий шлях долати.
І вдруге ,феномен з часів матріархату.
Бо жінка стала знову –
на престол претендувати.
Як і княгиня Ольга,
на порушення усіх канонів ,
Вона, упертим кроком йде до трону.
Розумна, впевнена, красива мов богиня.
Неначе з фресок київських -
зійшла свята Софія.
А конкуренти, мов баранів стадо,
щось невиразне мекають
і виглядають безпорадно.
Один з них –
що посаду цю п*ять років обіймав,
І другий ,
що затято з ним боровся –
та на виборах програв.
І далі вже мілкіші –
у невідомості очікування,
Приречено щось мимрять,
як перед закланням.
Завмерло стадо у очікуванні результату,
Й готове рушити за переможцем
безоглядно.
Куди рука покаже –
в тому напрямку отара і посуне,
В надії більше на удачу, на фортуну.
Чотири напрямки,
й кругом одні випробування.
На півночі голодні вовки в лісі,
й хиже їх дихання.
Зі сходу жовтолиці
так же ласо заглядають.
На півдні -
різнорідна і не дружня маса.
Можливо в західному напрямку
засвітять кращі шанси?
Народ там ситий,
і здається вже навоювався .
Можливо й ми зігріємося там
й не втратим шкури свої ниці.
Побіг туди народ –
за хворими горшки тягати.
Ні хто йому не прищепив:
-За власну долю треба воювати.
Відбити у сусідів зазіхання
на чуже добро І захазяйнувати, як було колись давно.
Надію маємо, що жінка із косою, Бур*ян той виполе - жорстокою рукою.
Не відчуваєм контурів,
яке ж майбутнє нам підносить?
Бо зачаровано перебуваєм –
під її гіпнозом.
Проте, не маєм права більше помилятись.
Ресурси – вичерпано,
обмаль часу.
550351 12 листопада
Свидетельство о публикации №113010909764