Як дороги обира м

Раби імперій багатьох,
        петлю останню ми
               ніяк не можемо прибрати з горла.
Та ось здається те ярмо здали,
            хоча рабами залишились  -
                нам нав’язаного Бога.
І власними кістьми
                устелена через віки дорога.
І на якій назад одні поразки ,
                а не перемоги.
То ж чи приречені ми так
                і далі йти?

                *****


Рецензии