Як дороги обира м
петлю останню ми
ніяк не можемо прибрати з горла.
Та ось здається те ярмо здали,
хоча рабами залишились -
нам нав’язаного Бога.
І власними кістьми
устелена через віки дорога.
І на якій назад одні поразки ,
а не перемоги.
То ж чи приречені ми так
і далі йти?
*****
Свидетельство о публикации №113010906336