Казка - як життя

Ці двоє Вікторів,
        що виявилися баранами
                - насправді,
П*ять років на арені політичній
                виглядали   – безпорадно.

Один  на троні
     наче в наркотичному сеансі –
                забавлявся.
Та й другий, з своїм військом,
                то трибуни блокував,
А то нарешті,як бандит
                з великої дороги -
                у Мижгір*ї окопався.

Та Чорний ворон, у одежі білій -
             щось не добре їм пророчить.
Завершити плачевно
            шлях свій політичний -
                має  кожний.

І на їх попелі народиться -
                велична панна діва.
На голові з вінком –
       гаряче серце і душа цнотлива.

Народ упаде на коліна
                і стане цілувати,
Сліди від ніг її, які ведуть -
                у рай, країну мрій.
Омріяну  -  й багату.

Тут зробим відступ.
 Чи не нагадує це нам
               якусь літературну  казку?
Як Буратіно спокусився  -
                стати багачем відразу.

Лисиця там Аліса -
                так його заколисала,
Що в нього розум і 5 сольді  -       
                відібрала.

Але то казка – тут життя.
                Не будемо панікувати.
Забрати в нас нема чого,
          то ж будем вірити й чекати.

А поки що осанну їй співати:
-  О, світла діва ,
                нашої надії  й чистоти.
Дивись же, ****ь, - не підведи!

550435