Я намалюю чорного кота
на аркуші пожовклого паперу
я намалюю вуса і хвоста
такого симпатягу ненажеру
а поруч намалюю битий шлях
щоб він зникав між небом і землею
своє життя вимірюю в котах
свою журбу вимірюю душею
я намалюю місяць уночі
а трохи далі, буде кладовище
де між хрестами тихо ідучи
несе мою печаль старий котище
я ластиком зітру його сліди
щоб він бодай не повернув додому
і не приніс вчорашньої біди
і не віддав ту біль, що лиш мені відома
а зранку я прокинувся від слів
побачив у вікні знайому пику
“всю ніч гасав я так що аж зіпрів,
роздав усю печаль, а ранком ледве дихав”
я аркуш із малюнком розгорну
на ньому залишилась тільки пляма
а чорний кіт, муркоче на вікні
тепер такий живий, а не уявний.
15,12,2012
Кучереко Л В
КОТ
© Copyright: Алекс Кучеренко, 2013
Свидетельство о публикации №113010901506
Свидетельство о публикации №113010901506
Рецензии