моє серце раніше покривалося болем
при зустрічі з тобою
як і чоботи покриваються соляними плямами
при контакті з талим снігом
найкраще пам’ятаю тебе голим
прикритим зверху тільки мною
а в голові та нав’язлива гра чорно-білими гамами
це не є просто збігом
інколи думки стають рожевими
гарними й засвоєними
як розчин перманганату калію
я спокійна я тільки граюся своїми нервами
й ранами загоєними
їх в собі роздавлюю
все нормально справді розпач вже розсіявся
я напівпорожня
вже давно без різних бруднокровних примісів
вічності тотожна
я майже тебе забула чуєш більше не ховаю очі
тільки привиди колишніх спогадів лоскочуть
Привиди спогадiв
© Copyright: Эммелин Панкхерст, 2013
Свидетельство о публикации №113010800412
Свидетельство о публикации №113010800412
Рецензии