Любимой маме

Старенька мати дивиться в вікно
Яке виходить прямо на дорогу
І бачить ніби все в кіно
Її життя,майнуло перед нею
Сиріткою вона росла
Ні батька,ні неньки не знала
Хвороба й війна їх забрала
Лиш тітка рідненька у неї була
Ульяною звали
Тяжкими були ті часи
Хвороби незгоди долали
Пятнадцять минуло уже
Та в юність роки,не вступали
Бо тітка заміж віддала
Мишком його звали
Вернувся з Сибіру хлопчина тоді
Роками в тринадцять різниця
Та доля була вже така
Не було кому пожаліться
В старенькій хатині жили
Четвірок дівчаток ростили
Та радості меж не було
Новенький будинок зводили
Та й це промайнуло в очах
І тітки давно вже не стало
Мишка хоронила в сльозах
Не легко для нею все склалось
І дочки з гнізда полетіли давно
Своїх онучат уже мають
Та серденько в неї болить
За всіх переживає
Коли стається лихо в них
Спішить на допомогу
Старенька молиться за всіх
І в церкві свічку ставить
За діточок,внучок,та правнучок своїх
Здоровья в Бога просить
Сидить всміхається в вікні
Коли своїх дітей побачить.