З ким побратись

Якось вирішив Дмитро:  «Годі вже гуляти,
Нагулявся й час настав вже сім’ю придбати»
Та не просто відшукати дівчину хорошу,
Майже всіх зараз цікавлять лиш великі гроші.

Або ще якась причина, тільки не кохання,
Та Дмитро ще не втрачає на шлюб сподівання.
Бачить дівчина красива, - це вона! – радіє,
Побачення їй призначив – хай здійсниться мрія!

Квітів він букет купив, плитку шоколаду,
А зустрілись, то розмові не дадуть вдвох ладу.
Вірші він розповідає, про красу природу
Від захоплення співає про дівочу вроду!

Вже й не знав, що їй сказати, - провести додому?
Раптом чує, - що ти жмешся? Купи самогону!
Відірвемося  по повній, годі розмовляти,
Попереду ціла ніч, в мене вільна хата!...

Знову дівчину зустрів, іншу, і питає:
«Заміж хочеш»?  - «Так… звичайно! – та відповідає,-
Вже набридло посуд мити, заставляє мати,
Скоріше б вже заміж вийти, щоб не працювати»!

Не дай Бог в таких дівчат комусь закохатись,
Й досі не знайшов Дмитро, з ким йому побратись!      
Скільки буде ще гуляти він поки не знає,
Але вірить, гідну - знайде й щиро  покохає!