Крик душi

Валерия Штиль
Зими свавілля... та арбітр-час...
Ні мрії... ні надій... ні сил чекати... -
Нема нікого, хто почув би... - раз... -
Й нема бажання іншого жадати...

Душі віршованої – нікуди подіти...
У темряві зимовій... серед ночі...
Один слухач... - чужий холодний вітер...
Лише листок... та ледь знайомий почерк..

...Перетворюся я на крапельки дощу...
Сховаюся у сірих хмарах неба...
Я з першим вітром звідси полечу... -
Але хіба ж комусь усе це треба?....

Вночі порину в жах колючих снів... -
А вдень молитимуся, щоб їх не згадати...
Вже крик душі, здається, онімів...
...Або Йому нема чого сказати...



фотограф Виталий Коваленко


© Copyright: Валерия Штиль, 2013
Свидетельство о публикации №113010401998
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Валерия Штиль
Рецензии
Написать рецензию
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Валерия Штиль