Де взяти натхнення для тої уяви,
Що душу у небо мою підійме?
Де взяти ту силу, щоб взяти в облаву
Розкраяну душу і серце своє?…
Чи можна у морі без компаса плисти,
Без ока побачити світу покров?
Отак і мені… Без любові не жити.
І знову люблю! Люблю нелюбов…
Люблю я того, кого ще не бачу.
Говорю до того, хто все мовчить.
Чекаю його! І буду чекати.
В уяві моїй образ мрії стоїть...…
Чи можна любити за нелюбов?!
Чи можна кохати за забуття?
Питання це ставлю собі я. І знов
Люблю нелюбов, як своє життя...
Нелюбов...
© Copyright: Саша Моисеенко, 2013
Свидетельство о публикации №113010200994
Свидетельство о публикации №113010200994
Рецензии