Остання барикада

Бурхливі хвилі революції більшовиків
Вже  до Луганська  втретє  докотились.
І все сміття із Петрограда і Москви
Сюди,немов з каналізації -  спустилось.

І тут, мабуть онуки тих затятих комуністів,
Тримають оборону від місцевих олігархів
                і капіталістів.
Надіятись червоним оборонцям
                вже нема на кого.
Бо матінка Росія дивиться на світ
                і хижо й двуголово.

І ось проблема  купки цих
                пролетарів невтішних -
Боротись до останнього,
                чи на московський потяг сісти.
Але ж і на північній батьківщині ні гарантії,
                ні прав нема.
Там ненажерні Ліліпутіни
                їх можуть просто з*їсти.

То ж залишилось окопатись
                і триматись до кінця.
Надіятись, що Кім Чен Ин
                чи Кастро допоможуть.
Бо Симоненко і Зюганов
                як обстрижена вівця –
Лиш на пищання у парламентах спроможні.

Але ось бомба вибухнула
                в обласному осередку.
Хтось уночі приміщення компартії
                залив лайном.
Вождя обмазав і насрав у кепку.
                всі вибив двері, й висадив вікно.
Якась зараза на стіні ще й гасло написала:
«Пішли ви, вашу мать,
                щоб духу вашого не стало»!


Тут затрусилися червоні ці гвардійці.
До влади кинулись, про допомогу попросились.
-Знайти! І посадити всіх за грати!
Хто смів знущатись над попутчиками влади?


Та слідчі і міліції й прокуратури 
                відразу визначили,
Що приклали руку тут –
                бандерівські структури.
Аналіз нечистот вказав, що то лайно Луценка.
Графологічний висновок про напис на стіні -
                то почерк   Юлі Тимошенко.

551155                літо 2011
                *****


Рецензии