Ганна Осадко. О мечте большеглазой...

          Ганна Осадко.

       О МЕЧТЕ БОЛЬШЕОКОЙ.

       Глеб Ходорковский (перевод)

       Беленький мальчик из сна -
       я с ним почти подружилась,
       Так часто он снится мне.
       Хохочем, дурачимся с ним,
       Ручка-манюня в моей - чуть побольше - спряталась,
       как в рукавичку Мышка.
       Волчище, просись не просись -
       дулю тебе! -
       не пустим!

       Читает мне книги - и это в четыре! - прикинь!
       Губы смешно надует,
       и с разбегу - в объятья!
     - Лови, не страшно!

       Но страшно мне - не поймать -
       как он когда-то -
       новогодний стеклянный шарик...
       Снег тогда был пенопластовый, рождественский!
       Он падал в пАмороке сна -
       медленно, тихо, киношно -
       падал,
       разбиваясь-разбиваясь-разбиваясь
       на ламинате реальности -
       нАсмерть!

       Я собирала веником на совочек
       мечту мою большеглазую о совершенстве мира:

     - Не плачь, малыш... Всё будет хорошо...
      
                *   *   *
      
Ганна Осадко

О МЕЧТЕ БОЛЬШЕОКОЙ

Білявий хлопчик зі сну –
Я з ним уже майже подружилася,
Так часто він мені сниться.
Дуркуємо, регочемося із ним,
Ручка манюня в моїй – капку більшій – сховалася,
Ніби Мишка у рукавичку.
І просися, Вовче, чи не просися –
дулі тобі! –
не пустимо!

Книги мені читає – і це в чотири! – прикинь!
Губи копилить смішно,
В обійми  падає щиро
З розбігу!
- Лови!  Не страшно!

Але страшно – не упіймати –
Як він колись скляну новорічну кульку...
Бо сніг пластиковий, різдвяний! –
Падав тоді у моторошній тиші сну –
Сповільнено та кіношно -
І розбивався-розбивався-розбивався
Об ламінат реальності
Насмерть...

Прибирала віником на шуфельку
Мрію великооку про досконалість світу:
- Не плач.  Усе буде добре, малий...


© Copyright: Ганна Осадко, 2011
Свидетельство о публикации №111112509973