Смерть

А знаєш, це вже напевно істерика.
Надрив мого життя, яке вже походу пройшло.
Померло!
Його заколотили в дерев*яний ящик і забули,
як забували про все, що заважало.
Знаєш, це було дивне відчуття оніміння ніг,
запаморочення в очах і відмова голосу.
Здавалось, що ніхто не допоможе,
не прийде, не помітить цього стану.
А ти в цей момент обернувшись тихо закривав за собою двері.


P.S.Присвячений одному твору.


Рецензии