Я шовкову цю хустину
На полицю, аж закину.
Ти мені подарував,
А сам іншу покохав.
Та дівчина краще мене,
Та то жито ще зелене.
Ой! Не гни ти вітре жито,
Краще його розлюбити.
Сумувати я не буду
Наче сон дурний забуду.
А шовкову цю хустину
Я накину на калину!
Чому, кожен запитае
І про зраду твою взнае.
Хрест дороги на калині,
З вітром шепчеться хустина.
Хустина
© Copyright: Лисняк Лидия, 2012
Свидетельство о публикации №112122905249
Свидетельство о публикации №112122905249
Рецензии