***

...знову ти...і знову фрази

що вирують в голові безладно

і факти, згадки...і пам”ять емоційна...

все ніби знову, і не можу вже спокійно

я просто жити...

Бо твій голос, і зачіска дебільна...

Манера говорити.....


Ти постарів вже...

А дівчата все молодші....

Я теж хотіла... чого брехати...

Дурне щось на стіні писати,

Що люблю тебе  назавжди....

І я щаслива – завдяки тобі....

І бла-бла-бла....

Коротше, все що написала вже вона...

А перед нею ще одна....


Це ніби вся вселенська злість і біль

В одному імені – Андрій....

Це ніби весь парад емоцій...

При  погляді на твоє  фото...




Ти моя муза....я не хочу більше таку музу...Прощай мій біль....ой.. тобто, Прощай Андрій.....


Рецензии