Кохання i вдячнiсть

                На перекір і мріям і бажанням,
                Нам голови вкриває сивина,
                Роки летять, життя спішить минає,
                Ти срібло в свої коси заплела.
               
                У дзеркало ти дивишся із сумом
                Куди ж поділась молодість твоя,               
                Як би ж-то можна змити було струмом,
                Усі тi зморщечки, єдина ти моя.
      
                Та не сумуй, для мене ти найкраща,
                І до останніх днів  залишишся такою,
                Я б іншого не захотів ні за що,
                Аби прожити, все життя з тобою.

                З тобою всі збувались мої мрії
                Ти народила трьох мені синів,
                Ти виправдовувала всі мої надії!               
                О, як би я віддячити хотів!

                За клопіт твій  і всі переживання,
                За  довгі ночі, як хворіли, що не спала,
                За всі не виправдані сподівання,
                Які від нас кохаючи чекала,

                За добрий настрій, впевненість і сили
                Які в тяжку годину нам ти дарувала,
                За ті образи, що від нас терпіла,
                За всі ті труднощі, що з нами ти зазнала.

                У світі ти єдина і жадана,
                Для мене будеш ти весь час такою,
                Тобі і сивина личить, кохана,
                Ми будемо завжди разом з тобою!