Люди кажуть, що я особлива
Тим, що можу писати вірші.
Шкода, доля дісталась жахлива,
Біль з дитинства сховалась в душі.
Та надію я все ж не втрачаю,
Що колись я ногами піду.
Свою стежку в житті не шукаю,
Бо знайшла випадково в саду.
Не стоятиму я на колінах,
Не зламає хвороба мене.
І розквітне життя, мов калина,
Біль назавжди з душі прожене.
А була тільки тим я щаслива,
Що любов до людей зберегла.
То ж не вірте, що я особлива,
Стежку вірну, тернисту знайшла.
Люди кажуть
© Copyright: Вера Щербина 2, 2012
Свидетельство о публикации №112122804406
Свидетельство о публикации №112122804406
Рецензии
