Часто ось так...
Живеш, метушишся, працюєш,
Мрієш, радієш, псіхуєш...
І раптом ба-бах...
Нічого ТобІ вже не треба,
Ти линеш у вічність, до неба...
А там, внизу
Сльози, горе, страждання,
Трагедія і неостання.
Спитай, чому?
Випадковість, чи легковажність
Жорстока наша реальність,
В толк не візьму...
В дорозі, квартирах, усюди...
Трагічно гинуть так люди.
Я... помовчу
Мовчання, це шана загиблим,
Співчуття їх рідним і близьким,
Цю тишину,
Хай нарушить щира молитва
Світла Вам память і вічна...
Олег, добридень! Хочу пояснити, чому майже ніколи не голосую за Ваші вірші. В них - глибокий зміст, яскраві образи, але в творах російською мовою де-не-де зустрічаються українізми, а в українських віршах- помітний вплив російської мови.Це псує враження від текстів, надає їм більш принижений, розмовний, не літературний присмак. Мені здається, Ваші вірші тільки виграли б, якби Ви більше уваги приділяли чистоті мов.
Добрий день Оксана, радий познайомитися з такою талановитою землячкою як Ви. Дякую за ваше зауваження, я згідний з вами на всі сто, не володію я досконало ні російскою ні українською мовами, освіта в мене техніча да і писати вірші в плани мої не входило, але так сталося що одного разу вийшов зі стану клінвчної смерті і почав писати, можливо вони і лежали би десь у тумбочці, як би діти не заставили печатати їх на сайтах...а переучуватися, чи вивчати досконало мови нажаль неманє ні здоровя ні бажання...там куди ми підемо після смерті ні мова ні національність значення немають ніякого...тількі думки і вчинки будуть вирішувати нашу наступну місію...ще раз щиро дякую за Ваш візит Оксана...з повагою і теплом сердця
Олег, чиста правда, що нація, це останнє, що хвилює Бога, коли він приймає нас у свої обійми. Не знала, що у Вас така незвичайна історія. Пишіть. Можливо, Ви знаєте більше нашого.
Перепрошую, що я влізла зі своїми порадами. Просто хотіла звернути Вашу увагу на цей момент. Я не очікувала, що Ви таку високу відмітку поставите моєму віршеві. Дякую. Повірте, не для того я Вам написала.
Хочу пояснити, щоб не було непорозумінь: я родом з Тернополя, там закінчила школу, вчилася у Львові, але вийшла заміж за росіянина і мешкаю в Москві вже 26 років. Так що для мене нації теж не важливі. А чистота мови хвилює більш як філолога.
Дякую за таку відверту і доброзичливу відповідь. Бажаю Вам знаходити в творчості сили для життя і ліки для душі і тіла!
Успіхів Вам і всього найкращого!
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.