Чом бринить моє серце,
Коли я чую тебе?
В очі твої, як в озерця,
Де пишне хмариння пливе,
Я крадькома заглядаю –
Шукаю я душу твою,
Знати думки я жадаю.
Хоч в мирі, хоч і в бою
Бути з тобою поруч
Мрію, солодкий мій страх.
Ось, ти стоїш праворуч.
Думки спинились в вустах…
І стою я, мовчу якось гучно,
Вітер волосся пестить моє.
Словом у душу цілишся влучно,
Відлунням кохання слова твої є.
***
© Copyright: Тарасова Анастасия, 2012
Свидетельство о публикации №112122301321
Свидетельство о публикации №112122301321
Рецензии
